Набита снігом
тверда неповоротка й
набита снігом
мені ти не потрібна такою
іншим теж не потрібна —
бо люди хочуть з людьми розмовляти
а не з крижаними манекенами —
тільки й стояти тобі під магазанами одягу
цим двадцятиградусним морозом
колись в твоїй голові
перетікала енергія спокійними руслами нервових закінчень
літали птахи подумки
плавали риби, зайці сміялись
так — сміялись зайці
й дерева між собою розмовляли —
бо ти людиною була
а в первісних людей цвіте всередині
там сад думок і намірів
от відкриваєш рот щоб заговорити і
а…
кха…
снігом набита голова
й не викашляти ту
не ковтнути твердінь ту
і я битиму твоє серце
битиму битиму битиму
щоб воно врешті мене вдарило
м'язовою пульсацією
і стоячи осторонь — відкинутий
спостерігатиму
як ти концентровано
уважно випиватимеш
те розтоплене що грудкою тяжіло в черепі
посміхнешся
й ми разом
радітемемо
твоїй омріяній весні |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео: Проголосовавших: 7
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|